Насилля - НІ!

   Гендерно зумовлене насильство не лише спричиняє біль та страждання, але й руйнує родини, погіршує ефективність праці, послаблює конкурентоздатність країни та сповільнює її розвиток.

Символами акції “16 днів без насильства” є стрічки трьох кольорів – синього, червоного та білого:

„Синя стрічка” – присвячена акції із запобігання насильства над дітьми. Початок цієї традиції поклала історія, що відбулася навесні 1989 року. Мешканка Норфолка (США) Бонні Фіней довідалася про загибель свого чотирирічного онука Майкла.

„Червона стрічка” – цей символ антиСНІДівського руху створив художник Франк Мур у квітні 1991 року (він помер від СНІДу через 3 роки).

„Біла стрічка” – символ проти всіх форм насильства над жінками (оголосила Генеральна Асамблея ООН 25 листопада 2000 року день спрямований на привернення уваги щодо боротьби за ліквідацію насильства стосовно жінок.)

   Лозунгом цьогоріччя є фраза «Обережно, двері зачиняються». Із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 і карантинними обмеженнями, фінансовими труднощами суттєво збільшуються ризики насильства в родинах, постраждалим від домашнього насилля у таких умовах складніше шукати допомогу.

   В умовах економічної та соціальної кризи саме сім'я мала б стати для людини надійним притулком, захистом від зовнішніх стресів, саме в сім'ї вона мала б знаходити підтримку й опору в житті. На жаль, дані опитування засвідчують, що реальна ситуація є іншою.

   Найбільша кількість конфліктів виникає саме в сім'ї: між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми. Сім'я виявилася більш конфліктним середовищем, ніж вулиця, транспорт, сфера професійної діяльності. Деякі конфлікти в сім'ї завершуються прямим посяганням на недоторканність та фізичним насильством щодо жінок.

    Немає рецепту на усі випадки життя, тому що ситуації можуть бути дуже-дуже різними. У різних людей різні духовно-моральні сили, різні можливості. Те, що один може сам осмислити, зрозуміти і змінити ситуацію, інший - не в силах. Але боротися з насиллям просто необхідно для нормального повноцінного життя.

   Якщо Ви або Ваші близькі страждають від домашнього насильства, не потрібно це терпіти й приховувати. Краще раз і назавжди припинити знущання, ніж соромитися зізнатися в цьому, прирікаючи себе і своїх дітей на довгі страждання. Сучасне розвинуте суспільство не сприймає насильства, а рішення проблеми заподіянням фізичного болю повинне раз і назавжди зникнути зі «списку можливих варіантів».

    Почни з себе, зі своєї сім’ї. Тому що подолання такого негативного явища, як домашнє насильство та насильство за ознакою статі можливе лише за умови об’єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина України. Кожен з нас має сказати “Ні!” насиллю у власній родині. Адже сім’я — це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.