Інформаційна безбар'єрність # тиждень безбар'єрності

Дата: 20.05.2025 08:43

Кількість переглядів: 41

Інформаційна безбар’єрність є одним із шести напрямків Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, та відповідає чотирьом стратегічним цілям:

1. Інформація від суб’єктів владних повноважень, із судового, виборчого процесу, процесу референдуму, є доступною для кожного.
2. Кожен має рівний доступ до інформації, яку транслюють телерадіоорганізації, та яка необхідна для культурного життя, дозвілля, відпочинку й заняття спортом.
3. Інформація, необхідна для задоволення щоденних потреб громадян, є доступною й актуальною.
4. Під час отримання публічних послуг громадяни мають вільний доступ до інформації та належні засоби комунікації.

Реалізація першої цілі передбачає:

1. Висвітлення реалізації стратегічних цілей інформаційної безбар’єрності на ресурсах та в медіа, заходів, що здійснюються Міністерством у справах ветеранів.
2. Врегулювання доступності інформації під час надання публічних послуг. У межах цього передбачений моніторинг доступності інформації, що оприлюднюється центральними органами виконавчої влади на їхніх вебсайтах (зокрема для осіб із порушеннями слуху, зору та інтелектуальними порушеннями).
3. Створення законодавчої бази, аби органи виконавчої влади обов’язково застосували формат легкого читання та просту мову для інформування громадян з інтелектуальними порушеннями, зокрема, осіб з інвалідністю. Тобто потрібно змінити переклад Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, а також розробити нормативно-правові акти національного рівня.
4. Аналіз стану інформаційної безбар’єрності. Уже розроблені рекомендації щодо того, як суб’єкти владних повноважень мають викладати інформацію (зрозумілою мовою та у форматі легкого читання).
5. Доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до інформації, зокрема щодо виборчого й референдумного процесів, і реалізація відповідних прав на участь у них. Йдеться про внесення змін до законодавства.
6. Рівний доступ осіб з інвалідністю, з порушенням зору, слуху, інтелектуальними порушеннями до судових й адміністративних проваджень. Потрібно визначити потреби зазначених груп і підготувати фахівців, які надаватимуть їм необхідну допомогу.
7. Включення інклюзивної політики для надання підтримки кандидатам з інвалідністю до напрямів використання коштів державного бюджету політичними партіями. Необхідно змінити чинне законодавство щодо фінансування політичних партій з державного бюджету. Якщо за результатами останніх виборів депутатами від таких партій є люди з інвалідністю, то ці партії матимуть більше фінансування.

Реалізація другої цілі Національної стратегії передбачає:

1. Заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу (титрування, аудіодескрипція/тифлокоментування, українська жестова мова) в закладах культури. Потрібно проаналізувати й оприлюднити результати ефективності чинних механізмів заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу. На основі цього звіту розроблятиметься покращення цих форматів.
2. Широку інформаційно-просвітницьку кампанію для працівників державних і комунальних установ, організацій, професійних спільнот і громадськості на всіх рівнях щодо політики безбар’єрності й недискримінації.
3. Застосування кращих європейських практик доступності медіапослуг для осіб з інвалідністю. Йдеться про аналіз практик, розроблення та прийняття нормативно-правових актів для їхньої реалізації в Україні.

Реалізація третьої цілі в цьому списку передбачає: 

1. Можливості підключення й передачі звернень за екстреною медичною допомогою провайдерами неголосового виклику екстрених служб.
2. Підвищення рівня інформаційної обізнаності ветеранів і членів їхніх сімей щодо забезпечення їхніх прав.
3. Засоби навігації та інформування для залізничного транспорту:

• встановлення кнопок виклику чергового персоналу вокзалу;
• обладнання вокзалів звуковими інформаторами «Метроном», засобами орієнтування — тактильними покажчиками шрифтом Брайля;
• доступність вебконтенту для пасажирів;
• забезпечення доступу осіб з інвалідністю до сервісів Укрзалізниці на рівні з іншими особами, зокрема створення можливості онлайн-замовлення й оплати квитків (пільгових і спеціальних місць) через застосунки загального використання.

4. Доступність для всіх інформації, яку транслюють у готелях, інших об’єктах із послугами розміщення, в курортних закладах, приміщеннях, де працюють туроператори, в об’єктах туристичної інфраструктури та транспортних магістралях. Необхідно змінити вимоги щодо сертифікації суб’єктів туристичної галузі, розробити відповідні методичні рекомендації, аби вони забезпечували доступність інформації.
5. Механізми, які стимулюватимуть переклад українською жестовою мовою, субтитрування, аудіокоментування та інші форматів подачі інформації з екскурсійного обслуговування. Йдеться про внесення змін до нормативно-правових актів.
6. Проведення інформаційної кампанії «Україна без бар’єрів».
7. Проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо політики безбар’єрності й недискримінації доступу до правосуддя: поширення матеріалів у відео-, аудіо- й візуальному форматах на різних інформаційних ресурсах.
8. Забезпечення важливої інформації мовою легкого читання.

Реалізація четвертої цілі передбачає:

• Забезпечення осіб із порушеннями слуху, зору, мовлення та осіб з інтелектуальними порушеннями доступною інформацією під час надання публічних послуг та змогою задовольнити свої комунікаційні потреби. Йдеться про такі сфери, як освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, працевлаштування, фінансові, адміністративні, судові, культурні, спортивні та інші публічні послуги. Важливо, що це стосується юридичних осіб, які фінансуються з державного й місцевого бюджетів, які займають домінантне становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами в наданні послуг. 

Як бачимо, спектр заходів дуже широкий. Проте кожен і кожна з нас може поширювати інформацію про зміни, що відбуваються у сфері інформаційної безбар’єрності, і кращі практики на місцях.

« повернутися